Вітаємо студентів і курсантів з початком нового 2022/2023 навчального року!

Пам’яті видатного вченого

Солоний Вадим Іванович (1936-2014 рр.)

У 2021 році виповнилося 85 років з дня народження видатного вченого, Солоному Вадиму Івановичу (1936-2014 рр.).

Солоний Вадим Іванович – нейрохірург, доктор медичних наук, професор, наш колега, який був завідувачем нашої кафедри – кафедри медико-соціальної експертиз.

Життєвий шлях. Солоний Вадим Іванович закінчив у 1959 р. лікувальний факультет Дніпропетровський медичний інститут (ДМІ). До 1972 р. працював хірургом, потім завідувачем хірургічним відділенням Петриківської центральної районної лікарні; у 1966 р.-1980 р. – завідувачем

нейрохірургічним відділенням Дніпропетровської обласної лікарні ім. І.І.Мечнікова. У 1970 р. захистив кандидатську дисертацію «Деякі клініко-біохімічні зміни в гострому періоді черепно-мозкової травми», у 1984 р. –докторську дисертацію «Хірургічне лікування несприятливих наслідків

ламінектомії».

З 1980 р. працював доцентом, потім професором кафедри нейрохірургії Дніпропетровського медичного інституту. З 1985 до 1999 р. – завідувачем кафедри медико-соціальної експертизи ФПО ДМІ, з 2001 по 2013 р. - професором кафедри.

Автор понад 200 наукових праць, монографій, має 42 винаходів та патентів. Два його винаходи одержали бронзові нагороди на ВДНГ УРСР. Підготував двох кандидатів медичних наук.

Основні праці:

Лікування хребетно- спиномозкової травми К.: 1990;

Особенности клиники и хирургического лечения эпидуральной гематомы у детей дошкольного возраста. Клиническая хирургия, 1994;

Субдуральные гематомы при непрямой травме головы. Вопросы нейрохирургии им Н.Н. Бурденко. 1994;

Аспекты хирургии, реабилитационного лечения и врачебно-трудовой экспертизы спинномозговой травмы. Ортопедия, травматология и протезирование.1990;

Сравнительная оценка результатов хирургического лечения поясничного остеохондроза разными методами. Вопросы нейрохирургии им.Н.Н.Бурденко.1981;

Хирургическое лечение травм шейного отдела позвоночника. Ортопедия, травматология и протезирование, 1981.


Джерела та література:

1. Вірність Гіппократу: Альманах Дніпропетровського медичного інституту (1916-1991). За ред. Л.В. Новицької- Усенко, Т.О. Бажан, І.С. Білий та інш. Дніпропетровськ: Січ,1991. С.87;

2. Професори: Біографічний довідник професорів Дніпропетровської державної медичної академії (1916-2001). Упорядник О.В. Люлько. Дніпропетровськ: Пороги», 2002. С.238-239;

3. Історія кафедри медико-соціальної експертизи і реабілітації ФПО/

https://610.dmu.edu.ua/%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0-%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0/%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-%D0%BA%D0%B0%D1%84%D0%B5%D0%B4%D1%80%D0%B8

  • 28 жовтня 2021 року у Міністерстві охорони здоров’я України відбулася нарада з питань реформування медико-соціальної експертизи.

Учасниками наради стали: Тетяна Ломакіна – Радник-уповноважений президента України з питань безбар'єрності; Ірина Микитчак – заступник Міністра охорони здоров’я України; Віталій Музиченко - Заступник Міністра соціальної політики; Андрій Гаврилюк – Генеральний директор Директорату якості життя; Рената Перепелична – Керівник експертної групи з питань медико-соціальної експертизи Директорату якості життя; Володимир Маруніч – головний лікар Центральної МСЕК МОЗ України та головні лікарі обласних, Київського міського центрів (бюро) медико-соціальної експертизи, наукові співробітники НДЙ МСПІ, НДІ РОІ та кафедри МСЕ і реабілітації Дніпровського державного медичного університету (ДДМУ) професор Інна Станіславівна Борисова.

Фахівці медико-соціальної експертизи як спеціалісти, які займаються питаннями соціального захисту найнезахищеніших верств населення держави – особами з інвалідністю, учасниками бойових дій, людьми, що мали травми на виробництві, дітьми з інвалідністю – зібралися, щоб намітити кроки покращення надання їм реабілітаційних послуг та оптимізувати шляхи визначення статусу «людина з інвалідністю».

У вступному слові Тетяна Ломакіна (Радник-уповноважений президента України з питань безбар'єрності) наголосила на важливості питань безбар'єрності для осіб з інвалідністю. Створення такого органу ініціювала перша леді Олена Зеленська на черговому засіданні Міжвідомчої робочої групи з розроблення проекту Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні. Було підкреслено, що метою створення Ради безбар’єрності – організація моніторингу та контролю стану виконання Нацстратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, реалізація розроблених на рівні облдержадміністрацій програм зі створення безбар’єрного простору, а також міжсекторальна взаємодія для покращення якості життя осіб з інвалідністю.

З доповіддю «Служба МСЕ: трансформації яких потребує час. Очікування і ризики.» виступила заступниця директора ДУ «Український державний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» к.м.н. Олена Мороз. В доповіді було розкрито світовий досвід щодо комісійного проведення визнання особи «людиною з інвалідністю».

Дорожну карту реформуванню медико-соціальної експертизи у вигляді презентації було представлено групою авторів: Іриною Микитчак, Ренатою Перепеличною та завідувачкою кафедри МСЕ і реабілітації ДДМУ професором Інною Борисовою.

В доповіді було поставлено наголоси на недоліки сьогоднішньої системи МСЕ та обґрунтовано необхідність сучасних реформ і перетворень. Визначено, що у зв’язку з реформою система МСЕ повинна стати пацієнтоорієнтовною, прозорою, компетентною, зрозумілою, доступною, орієнтованою на світовий досвід (міжнародна класифікація функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я) та спиратися на та досягнення науки і доказової медицини. Завданнями для даної реформи обрано: 1. Раннє включення в реабілітацію осіб з порушеннями функціонування на основі мультидисциплінарного підходу; 2. Створення автоматизованої системи об’єктивного визначення об’єму порушення функціонування людини встановлення необхідності реабілітації та статусу «людина з інвалідністю»; та 3. Перехід з «пострадянських» критеріїв інвалідності на категорії Міжнародної класифікації функціонування (МКФ). Все це можливо за умов створення дієвої Національної служби експертизи здоров'я України (НСЕЗ).

Приорітетним напрямом реформування системи МСЕ обрано – розробку нових зрозумілих критеріїв визначення наявних у пацієнта порушень життєдіяльності-ознак інвалідності на основі Міжнародну класифікацію функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров'я (International Classification of Functioning, Disability and Health - ІCF) (МКФ), яку у 2001 році на 54-й сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров'я було одноголосно схвалено, і яка повинна стати основою для опису та вимірювання здоров'я та інвалідності в Україні.

За даними ВООЗ МКФ може використовується у клінічних умовах: для оцінки функціонального стану організму, при постановці завдань, плануванні та моніторингу лікування, для виміру результатів лікування. У питаннях соціальної політики держав МКФ може використовуватись при описанні критеріїв груп інвалідності (I, II, III); у формуванні політики викорінення дискримінації інвалідів та визначення загальної політики щодо непрацездатних груп населення. Бо інтегрована біопсихосоціальна модель функціонування та обмеження життєдіяльності – як основа МКФ враховує при експертизі здоров’я не тільки медичну складову – діагноз (в МКФ це структури і функції), та робить акцент на участі і активності пацієнта в соціумі: на його професійній здатності, здатності до пересування, здатності до самообслуговування, здатності до комунікації та можливості навчання. Дана модель також враховує і особисністі фактори особи, і, що дуже важливо, контекстні фактори – архітектурні споруди - саме ті бар’єри на шляху соціалізації осіб з інвалідності, які тепер ми будемо враховувати при проведенні експертизи здоров’я.

В доповіді були представлені етапи визначення порушень функціонування. В першу чергу – це можливість громадянину самостійно звертатися в орган, який буде проводити його експертизу здоров’я, але при збереженні цієї можливості і для сімейного лікаря, і для військкоматів та Фондів соціального страхування.

Для створення умов прозорості і відкритості оновленої служби запропоновано залучення пацієнта в процес експертизи його здоров’я. Це буде зроблено шляхом заповнення особою певних анкет, що запропоновані сьогодні ВООЗ і уже використовуються більше ніж у 95 країнах світу. Це: Стислий опитувальник з функціональної здатності Вашингтонської групи; опитувальник ВООЗ «ICF Checklist» та Шкала оцінки інвалідності ВООЗ 2.0.

Планується наукова розробка чітких і зрозумілих критеріїв «людина з інвалідністю» на основі категорій МКФ.

Електронний модуль порушення функціонування (ЕМПФ) як додаток до медичної програми E-Нelsi і буде заповнюватися сімейним (лікуючим) лікарем пацієнта, навіть без його присутності, за умови, якщо пацієнт активно лікується. ЕМПФ буде передаватися в службу експертизи здоров’я, де мультидисциплінарна команда з досвідчених спеціалістів – лікарів та представників громадських організацій – проведуть кваліфіковану експертизу.

Особливу увагу буде приділено підвищеню кваліфікації лікарів, які працюють в системі МСЕ, їх навчанню роботі з Міжнародною класифікацією фунеціонування та порушень життєдіяльності.

Таким чином, служба МСЕ прямує шляхом реформ і докорінні зміни на основі на світового досвіду, досягнень сучасної науки і доказової медицини (використання МКФ) зробить систему пацієнтоорієнтовною, прозорою, компетентною, зрозумілою і доступною для незахищеніших верств населення України – осіб з інвалідністю, учасників бойових дій, дітей з інвалідністю.

  • Виїздний цикл «Вибрані питання медико-соціальної експертизи хворих і осіб з інвалідністю»,

м. Хмельницький, жовтень 2021 рік.

  • 17 вересня 2021 року завідувачем кафедри Медико-соціальної експертизи і реабілітації професором Борисовою Інною Станіславівною була проведена конференція для сімейних лікарів Черкаської області та лікарів Обласного центру МСЕ Черкаської області на тему «Міжнародна класифікація функціонування в експертній практиці сімейного лікаря».

  • Кафедра МСЕ і реабілітації прийняла активну участь в роботі Всеукраїнської науково-практичної конференції «ДНІПРОПРОФІ. Мультимодальний підхід до профілактики, моніторингу та лікування професійних захворювань», яка проводилась у м. Дніпро 14-15 вересня.

  • Кафедра медико-соціальної експертизи і реабілітації ФПО проводить заняття зі студентами в дистанційній формі. В ногу з часом.