Учений-лікар. Ортопед-травматолог, організатор вищої медичної школи, доктор медичних наук, професор.

Народився 20 листопада 1950 року у м. Охтирка Сумської області. Після закінчення медичного училища з відзнакою працював фельдшером швидкої допомоги Охтирської районної лікарні Сумської області. У 1978 р. закінчив з відзнакою лікувальний факультет Дніпропетровського медичного інституту (нині Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України») і залишається асистентом на кафедрі травматології та ортопедії. У 1987 р. захистив кандидатську дисертацію “Переломи трубчатих кісток кисті та раціональні методи їх лікування, у 1997 р. – докторську “Реконструктивно-відновне лікування травматичних дефектів кисті”. Вчене звання професора отримав у 2000 році. З 1988 р. працював доцентом, потім професором кафедри ортопедії та травматології Дніпропетровського медичного інституту. У період з 2000 до 2015 року р. завідував кафедрою медико-соціальної експертизи. Довгий час працював проректором з науково-педагогічної роботи Державного закладу «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України», приділяючи більшу частину свого часу іноземним студентам.

Як лікар-травматолог-ортопед вищої кваліфікації, Леонід Юрійович здійснює значну лікувально-консультативну допомогу хворим та організаційно-методичну роботу в лікувальних закладах м. Дніпра. В різні часи це – міські клінічні лікарні № 2, 6, 16 та травматологічне відділення УкрДерж НДІ МСПІ. Лікувально-консультативна допомога надавалась і також хворим, що закріплені за Міжобласним центром хірургії кисті, який обслуговує Дніпропетровську, Кіровоградську, Запорізьку, Миколаївську, Херсонську області. Особиста професійна майстерність лікаря проявляється у профілактиці та лікуванні хворих із пошкодженнями кисті та їх наслідками, реконструктивно-відновними втручаннями при дефектах тканини опірно-рухового апарату. Вперше у 1989 році у Дніпропетровській області він здійснив реплантацію верхньої кінцівки, у 1998 році впровадив острівцеву пластику на судинній ніжці (1998), ряд косметичних операцій на кисті, 1994 рік – розробив єдині в Україні методики формування променів кисті, у 1995 році став ініціатором впровадження системної ензимотерапії у практику травматології і ортопеді. Проведення реконструктивно-відновлювальних операцій при дефектах тканин опірно-рухового апарату у хворих регіону дає значний медико-соціальний ефект. Протягом 4 років (1993-1997 рр.) Леонід Юрійович завідував відділенням хірургії кисті.

Леонід Юрійович є автором 501 наукової праці, серед яких 8 монографій, 42 посібників та підручників, 46 патенти та авторські свідоцтва. Учасник ВДНГ СРСР та УРСР. Нагороджений дипломом та медалями ВДНГ УРСР. Лауреат Державної премії УРСР з науки і техніки. Під його керівництвом успішно захищені 13 кандидатських і 2 докторських дисертації, наразі виконуються 3 кандидатських і 1 докторська дисертація.

Професор Л.Ю. Науменко постійно займається громадською діяльністю: був головою профкому інституту, обкому профспілки медпрацівників, член правління обласної асоціації травматологів-ортопедів Дніпропетровської області, правління Української асоціації хірургів кисті, голова Державної комісії з атестації лікарів-інтернів з травматології та ортопедії, обирався депутатом Жовтневої районної Ради народних депутатів Дніпропетровська двох скликань, з 1998 року є головою постійної комісії з охорони здоров’я, соціального захисту населення, охорони навколишнього середовища та екології.

Професор Л.Ю. Науменко є лауреатом Державної премії у галузі науки і техніки (1991 рік), у 2002 році отримав почесне звання Заслужений лікар України.

В день свого ювілею Леонід Юрійович продовжує активно працювати. Сьогодні в своїй лікарській діяльності він запроваджує і як науковець розробляє нові технології реконструктивно-відновних втручань при травмах верхньої кінцівки та їх наслідках, зокрема методики мікрохірургічної реплантації сегментів кінцівки. Його нові наукові розробки набувають особливого звучання в роботах учнів. У 2010-2020 роках – захищені 5 дисертацій на здобуття звання кандидата медичних наук, у 2020 році запланована для виконання докторська дисертація Маметьва А.О. На кафедрі під керівництвом проф. Науменка Л.Ю. продовжують розроблятися нові підходи щодо медико-соціальної експертизи хворих хірургічного та травматологічного профілю. За період 2016-2020 роки вийшли нові посібники та методичні рекомендації щодо медико-соціальна експертизи та реабілітації хворих і осіб з інвалідністю з наслідками травм і захворювань опорно-рухового апарату. Зокрема: «Основи МСЕ і реабілітації», «Експертиза тимчасової та стійкої непрацездатності При нещасних випадках на виробництві та професійних захворюваннях», «Медико-соціальна експертиза при основних інвалідизуючих захворюваннях нервової системи», «Медико-соціальна експертиза при гемобластозах, порушеннях гемостазу та інших захворюваннях крові» та ін.

Шановний, Леоніде Юрійовичу! Ваше сьогоднішнє свято - дата примітна: Ви багато чого досягнули. Підтвердженням цього є чисельні нагороди, друковані видання та щирі подяки від хворих та осіб з інвалідністю, обласних центрів медико-соціальної експертизи та громадських організацій. Але Вашим найдорожчим надбанням є ваш професіоналізм, небайдужість та творча думка.

Сьогодні у Вас багато задумів і надій. Ми щиро бажаємо, щоб всі вони здійснилися.

Процвітання, успіхів та нових перемог!

Колектив кафедри МСЕ і реабілітації ФПО ДЗ «ДМА»

Пам’яті видатного вченого

Солоний Вадим Іванович (1936-2014 рр.)

У 2021 році виповнилося 85 років з дня народження видатного вченого, Солоному Вадиму Івановичу (1936-2014 рр.).

Солоний Вадим Іванович – нейрохірург, доктор медичних наук, професор, наш колега, який був завідувачем нашої кафедри – кафедри медико-соціальної експертиз.

Життєвий шлях. Солоний Вадим Іванович закінчив у 1959 р. лікувальний факультет Дніпропетровський медичний інститут (ДМІ). До 1972 р. працював хірургом, потім завідувачем хірургічним відділенням Петриківської центральної районної лікарні; у 1966 р.-1980 р. – завідувачем

нейрохірургічним відділенням Дніпропетровської обласної лікарні ім. І.І.Мечнікова. У 1970 р. захистив кандидатську дисертацію «Деякі клініко-біохімічні зміни в гострому періоді черепно-мозкової травми», у 1984 р. –докторську дисертацію «Хірургічне лікування несприятливих наслідків

ламінектомії».

З 1980 р. працював доцентом, потім професором кафедри нейрохірургії Дніпропетровського медичного інституту. З 1985 до 1999 р. – завідувачем кафедри медико-соціальної експертизи ФПО ДМІ, з 2001 по 2013 р. - професором кафедри.

Автор понад 200 наукових праць, монографій, має 42 винаходів та патентів. Два його винаходи одержали бронзові нагороди на ВДНГ УРСР. Підготував двох кандидатів медичних наук.

Основні праці:

Лікування хребетно- спиномозкової травми К.: 1990;

Особенности клиники и хирургического лечения эпидуральной гематомы у детей дошкольного возраста. Клиническая хирургия, 1994;

Субдуральные гематомы при непрямой травме головы. Вопросы нейрохирургии им Н.Н. Бурденко. 1994;

Аспекты хирургии, реабилитационного лечения и врачебно-трудовой экспертизы спинномозговой травмы. Ортопедия, травматология и протезирование.1990;

Сравнительная оценка результатов хирургического лечения поясничного остеохондроза разными методами. Вопросы нейрохирургии им.Н.Н.Бурденко.1981;

Хирургическое лечение травм шейного отдела позвоночника. Ортопедия, травматология и протезирование, 1981.

Джерела та література:

1. Вірність Гіппократу: Альманах Дніпропетровського медичного інституту (1916-1991). За ред. Л.В. Новицької- Усенко, Т.О. Бажан, І.С. Білий та інш. Дніпропетровськ: Січ,1991. С.87;

2. Професори: Біографічний довідник професорів Дніпропетровської державної медичної академії (1916-2001). Упорядник О.В. Люлько. Дніпропетровськ: Пороги», 2002. С.238-239;

3. Історія кафедри медико-соціальної експертизи і реабілітації ФПО/

https://610.dmu.edu.ua/%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0-%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0/%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-%D0%BA%D0%B0%D1%84%D0%B5%D0%B4%D1%80%D0%B8